
Дорога Згурівка-Яготин. Очі лізуть на лоба, коли таке бачиш. Широкі лісопосадки вздовж шляху нахабно, не криючись, вирізають. Тепер ця ділянка дороги схожа на немічного старого дідуся з плішиною. Лише свіжі величезні пеньки нагадують, що колись тут височіли могутні дерева.
“Нахабність – друге щастя”? Навіщо ховатися, хитрувати, замітати сліди, тишком-нишком продавати вкрадене на “OLX”? Коли можна робити все відкрито, ніхто не завадить, не впіймає за руку. І продавати якісну деревину можна одразу ж, на місці вирубки, “не відходячи від каси”, благо дорога ось вона — під'їжджай і забирай. Вирізали – продали, гілки спалюють або залишають на місці. Ось і вся нехитра схема, простіше не буває.
"Зачисткою" займається якась таємнича фірма з Вишневого, яка навіть назви своєї не каже. Вишневе – це, до речі, на іншому краю області. Хотів сказати про сором, але який може бути сором у таких “бізнесменів”?
“Це санітарна вирубка”, - скажете ви мені. “Та дзуськи”, - скажу вам я. Це не схоже на чистку, адже тоді гілля утилізують, а не спалюють на узбіччі. Чи це не заборонено, як думаєте?
На останнє питання мав би відповісти “Київоблагроліс” та його керівник – товариш Горбик. І головне до них питання: “Чи знають вони взагалі, що тут відбувається?” Певно, що знають, не можуть не знати. Але замружили очі… Нібито нічого не бачать.
Володимир Гайдамачук