.jpeg)
В Україні, з огляду на потреби промисловості, зокрема в будівництві, активно шукають робітників із Непалу, Колумбії та Бангладешу. Необхідними є не лише некваліфіковані працівники, а й передусім фахівці з технічною освітою
Про це повідомляє інформаційний портал "Столичний регіон" із покликанням на УНІАН.
Перший віце-президент Торгово-промислової палати України Михайло Непран вважає:
Традиційно мова про мешканців Південно-Східної Азії: Індія, Пакистан, Бангладеш. З моєї точки зору це хибна позиція, яка не вирішить проблему трудових ресурсів.
На думку першого віце-президента Торгово-промислової палати України, Михайла Непрана, запрошення спеціалістів з Південно-Східної Азії не вирішить проблеми України, адже працівники низької кваліфікації складають лише невелику частину потреб.
Другорядним є намагання залучити спеціалістів із пострадянських країн, таких як Киргизстан, Узбекистан і Таджикистан, оскільки для цього Україні потрібно створити умови, які не поступатимуться їхнім.
Водночас, мігранти з країн, які переживають економічні труднощі, зокрема з Колумбії та Непалу, вже готові працювати в Україні на фоні закінчення їхніх робочих віз у Польщі.
За словами голови "Офісу міграційної політики" Василя Воскобойника, мігранти з колишнього СРСР не поспішають до України, у той час як для вихідців з Колумбії, Непалу та Бангладешу наша країна, навпаки, привабливий варіант. Ідеться, зокрема, про людей, які працюють у Польщі, але в них закінчуються робочі візи і вони погоджуються працювати в Україні через складні умови на батьківщині.
Загалом фахівці називають поточну ситуацію "прощупуванням іноземцями ґрунту", тому казати про конкретних лідерів передчасно. Те саме стосується і вітчизняних роботодавців, які тільки навчаються працювати з іноземцями.
Проте експерти застерігають, що нині говорити про масштабну трудову міграцію в умовах війни є передчасним, оскільки безпекова ситуація все ще залишається критично важливою.
Згідно з оцінками фахівців, Україні в найближчому майбутньому може знадобитися більше 4 мільйонів додаткових робітників для відновлення економіки після війни.
Незважаючи на наявність часткових ініціатив, масштабні зміни можуть відбутися тільки після стабілізації безпекової ситуації в державі.