Підпорядкування СБУ, розвідки та збройних сил одноособово президенту незалежно від прізвища – суперечить цивільному контролю і є постійною загрозою демократії, особливо в умовах війни.

Саме тому, що ми є у стані війни, нам потрібен парламентський контроль над СБУ та сектором оборони.

По-перше, для того, щоб нарешті припинити політичне маніпулювання службою безпеки. Те, що впродовж 25 років президент одноособово контролює діяльність спецслужб перетворило службу безпеки на інструмент, який президенти часто використовують для досягнення своїх політичних цілей. Тому і кадри до служби безпеки добираються не за критерієм професійності, а за критерієм персональної лояльності до особи президента (для тих хто забув, голова СБУ часів януковича – громадянин Росії Якименко).

А по-друге, для того, щоб захистити саме інститут президента. Ми вже спостерігали в новітній історії держави коли людина, яка обіймала посаду президента, ставала жертвою своєї надмірної влади. І тому наше завдання поставити президента під контроль парламенту в тій частині, де він здійснює виконавчу владу. Сфера оборони та безпеки – це і є частиною виконавчої влада. Інакше ми будемо щоразу сповзади до узурпації.

Це особливо небезпечно зараз, коли ми маємо «особливий період» і внесли зміни до десятків законодавчих актів – там додали повноважень, там «відрізали» трошки демократії - і все це йде на «користь» президенту.

Парламентський контроль - це контроль від імені людей, тому тільки він може бути запорукою проти узурпації.

Це те, що намагалася сказати сьогодні під час обговорення на конференції в стінах парламенту щодо реформування спеціальних та розвідувальних служб.

Oksana Syroyid